Коли тривога не дає заснути,
Коли, здається, можна доторкнутись
Руками до липкої темноти,
І світло поглинають чорні діри,
Витягують з душі останню віру,
«Помилуй, Боже! Господи, прости!» –
Перебираю молитовні чотки.
Намисто грубе, а шнурок короткий.
Між нами прірва. Ні, не винен Ти.
Я - підривник. Ти – Майстер, Будівельник.
Бреду, немов єгипетський пустельник,
В безсонну ніч пісками суєти.
Засипані барханами руїни,
Там де могли б, достоту, в цю хвилину
Під зорями оазиси цвісти.
Прочитано 5163 раза. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
П"ятірка з деякими зауваженнями.
Не "оазис" - "оаза" по-українськи.
Не "чотки" (хоч і припустимо), а "вЕрвиця". Комментарий автора: Дякую, брате Євгене, за оцінку і за зауваження. Бачите, вервиця не підходить мені по кількості складів. А чотки - саме враз. Тим більше, що я більше знайома саме з цим словом.
Відповідно до інформації, знайденої на сайті « Великий Тлумачний Словник Сучасної Української Мови» (http://www.slovnyk.net):
ОАЗИС, -у, ч. Родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю і прісною водою. // перен. Ділянка землі, місцевість, що відрізняється від навколишнього оточення більшою кількістю рослинності. // перен., перев. з означ. Про те, що є відрадним винятком на загальному тлі. **
ЧОТКИ, -ток, мн., церк. Шнурок із нанизаним на нього намистом чи вузликами для відліку прочитаних молитов або поклонів під час молитви, вживаний перев. серед католиків та буддистів. Перебирати чотки.
Так що я, залишу ці слова без зміни, але разом з тим хочу ще раз подякувати Вам за відгук. Для мене підтримка такого, як Ви майстра слова значить дуже-дуже багато. Надіюся, що Ви і надалі будете допомагати мені порадами.
Євген Аксарін
2008-08-11 13:35:35
Світлано, який я там майстер! Це Ви - майстриня поетичного слова.
Я розумію, що "оазис" є в словнику, ч Ви як автор мали право вжити саме це слово. Однак щиро, докорінно по-українськи все ж таки "оаза".
Благословінь рясних Вам на творчість! Комментарий автора: Ну і найшли майстриню. Аж смішно.
Дякую за благословіння. Вони мені ой як треба.
Алла С.
2008-08-14 02:55:03
Света,не просто красиво,а еще и очень искренно,до глубины души достает! Комментарий автора: Cпасибо, Алла. Пусть будет у нас меньше вот таких ночей. Но, наверное, многие из нас проходят через это.
Алла
2009-07-09 19:52:52
Света,хотела найти тебя на одноклассниках,не смогла... Комментарий автора: Привет, Алла. Ищи: Свiтлана К
Левицкая Галина
2009-12-07 13:21:16
Вірш сподобався!!!Близько моєму серцю... Щиро бажаю, щоб не було прірви між Вами і Господом! Через покаяння...З любов'ю во Христі Галина Комментарий автора: Дякую. Згідна з Вами.
пусть каждая слеза - Катя Тарнавская стих написан благодаря определенному понимаю некоторых сложных житейских ситуаций, и осознания важности уроков, которые Бог дает нам в жизни.
Публицистика : Мужество и слезы - Антон Это произошло - полтора года назад, зимой.Вся наша жизнь - испытания, и нужно их преодолеть не совратясь на посулы мертвой материи. Жива материя тогда, когда Сердце человека горит Ярким пламенем - и оживляет все материальные формы тогда. Тогда и говорят, что жив человек, через дела свои, через формы, с которыми имел дело. Он просто вложил в формы Свое Сердце, и огонь Сердца горит в этих оживленных вещах и делах его. У кого нет Сердца, или слабо горит, то и дела таковы. С Душою это связано, или ее отсутствием. И я получил этот опыт, и знаю, что значит - не иметь Души в себе. Это полное потеря Себя, это смутная память о том, что имел богатство, но утратил его. Это состояние сознания безсмысленности существования, и почти потеря памяти, словно кто то вычеркнул из жизни, и оставил доживать в этой скорлупе, в которой уж не вознестись в поднебесье.
