Осень придет неизбежно,
Осень придет обязательно,
Об этом грустить не надо,
А если смотреть внимательно,
Это совсем не плохо,
Когда опадают листья,
Весной лес оденется снова,
Наполнится птичьим свистом.
Осенью краски ярче,
Осенью чувства глубже,
И ждешь ты чего-то нового,
Когда замерзают лужи.
Не надо грустить о лете,
Оно ведь уже пролетело,
Как-будто опавшие листья,
Окрасить их осень успела.
Не надо грустить, что осень
Приходит в жизнь слишком смело,
Ведь мудрость приходит тоже...
И что с этим всем нам делать?
Не ныть, не роптать на время
За то, что неумолимо,
А просто дышать полной грудью,
Спокойными быть и терпимыми,
С любовью смотреть на ближних,
На дальних и незнакомых,
Любовь эту черпать у Бога,
В Его кладовых огромных.
Однажды приходит время
Все взвесить и многое вспомнить.
Дай Бог нам простить все обиды
И только хорошее помнить.
Пусть радость не будет редкой,
Печаль пусть не будет горькой,
Не будет пусть зависти едкой,
А доброго будет с горкой.
И каждый день, как подарок,
Как-будто награда свыше.
Спасибо Тому, Кто создал
Все то, что живет и дышит.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я не поклонница поэзии(хотя и филолог),но Ваши строки меня затронули,я их прочувствовала сердцем.Спасибо.Дай Вам Бог здоровья.
Тамара Локшина
2005-03-08 22:58:09
Стих хоть и осенний, но полон покоя и мира. Я люблю осень не только за её краски, но и за особую близость к Богу когда Он напоминает, что в небе не нужно будет бояться увядания, там наступит вечная весна. Спасибо.
Морозова Светлана
2006-04-14 17:44:10
Понравилось.
Особенно строчки:
И каждый день, как особый,
Как будто подарок свыше"
Великая радость жить на земле и радоваться каждому дню.
Удачи Вам!
Orfa
2006-09-08 10:15:21
Очень понравилось!!! Дай Бог Вам сил творить дальше!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
