Посвящается моим духовным родителям: Виктору и Валентине Чесноковым, 2005
Спасибо Вам, что остаётесь солью –
И сила Духа пребывает в Вас.
За то, что в своём браке Вы, как два заветных друга –
И нет злой силы – опорочить Вас.
Навеки связаны благою Вы судьбою!
Господь Вас сделал светом для других!
И этот свет открыл греховные пороки…
Пока он светит – есть надежда для других.
Вы – зёрнышки, посаженые Богом с неба!
Вы дети Царства Божественной Любви!
Вы посланы, чтоб Землю сделать Садом!
Чтоб выявить средь злаков сорняки!
Смотря на Вашу жизнь – я нежно восхищаюсь,
Ведь Вашу искренность ничем не заменить!
Когда молюсь за вас – всё время восторгаюсь!
Вы – идеал семейной чистоты.
Все ваши дети – рождены для Бога!
Все Ваши цели – только доброта!
Вы – идеальная супружеская пара!
Прошу Вас: «Будьте лучше», как прошу всегда.
Кормите же Вы всех Хлебом Насущным,
Врачуйте души согбенных людей –
Я знаю, что для вас не будет это скучным –
И вы накормите голодных на Земле.
Комментарий автора: Эти люди не знают об этом произведении.
Сергей Дегтярь,
Eghmjm
Только во мраке материализма душа может увидеть славу своего Создателя. Потому что свет нельзя увидеть иначе, как только во тьме. Это величайшее чудо Присутствующего сокрыто во мраке и его нужно обязательно раскрыть.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
Проза : Один день из жини христианина - Вадим Солуянов Я прошу не посылать меня подальше в связи с тем, что здесь написано, поскольку я уважительно отношусь к вере и жалею, что она обошла меня стороной...