Із болотистої пащеки,
Що увібрала будній тлін,
Злинають лебеді, лелеки…
Лілейно-біла птаха тінь.
Вони покаялися всоте:
Безвірник, вбивця. Виріс хрест.
Крізь павутиння, хлань цейтноту
Зіп`є душа ясу небес.
На землю сходить з боку Овна.
Теплішає рідні поріг.
Та мить – гойдлива, безкоштовна –
За відпокутуваний гріх.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Останній день літа - Алина Бабыч Цей вірш я написала, як була підлітком...Зараз я вже мама,і маю двох доньок...Згадала про цей невеличкий простенький віршик, і подумала, а чому б ненадрукувати у газету?Можливо, цей вірш передасть настрій чи стан душі ще якогось підлітка, якому завтра до школи.......
