А очі у Бога темніші від чорної ночі,
А очі у Бога світліші від ясного ранку,
А очі у Бога карають і світять з любов"ю,
А очі у Бога карають і гріють в стражданнях.
Ми, стомлені люди, бредемо смутним бездоріжжям,
МИ, зраджені другом, на Божу любов нарікаєм...
Ми, випрані болем, так рідко здіймаємо погляд
До синього Неба і в Божі вдивляємось очі...
А Він нас чекає безмежним і щирим прощенням,
А Він тихо плаче над кожним розбитим коліном,
Він дивиться в очі, Він дивиться в серце і душу,
Він погляд у натовпі вірний і чесний шукає.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Кот и его мальчик - Юстина Южная Городское фэнтези.
Мальчишка и его кот... или нет, не так... кот и его мальчишка открывают дверь подъезда, чтобы попасть в альтернативную реальность. Довольно суровую.
Название, возможно, напомнит вам о Льюисе. Но, прочитав, вы поймете, что невозможно было назвать этот рассказ иначе. :)
Картинка - А. Садовский
